Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 5 січня 2024 р.

Щодо проведення відбіркового етапу І туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2024»

1. Про умови і порядок проведення І туру всеукраїнського конкурсу ,,Учитель року – 2024” посилання: https://drive.google.com/file/d/1t7XJ70IowVVYU3fa7GK8V_cyjc6Xe7R4/view?usp=sharing">
2. Склад оргкомітету І туру Всеукраїнського конкурсу ,,Учитель року-2024” https://drive.google.com/file/d/1yxuNswsN0yfwkIie0IPgu7-oiEF-ZvL0/view?usp=sharing 3. Склад журі І туру всеукраїнського конкурсу ,,Учитель року-2024” у номінації ,,Географія” https://drive.google.com/file/d/1rB0vGo_9qKmoDDbl8oqc4bchz1qjckWW/view?usp=sharing 4. Умови та порядок проведення І туру всеукраїнського конкурсу ,,Учитель року – 2024” https://drive.google.com/file/d/1ANCsVZYfVc8yjfoUd4bQ_eZmtucTD_XF/view?usp=sharing

вівторок, 15 серпня 2023 р.

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів географія та економіка у закладах загальної середньої освіти Тернопільської області у 2023/2024 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів географія та економіка у закладах загальної середньої освіти Тернопільської області у 2023/2024 навчальному році Географія Яка моя орієнтація в просторі?... П.Д. Робертс Географічна освіта необхідна для розвитку відповідальних та активних громадян сьогодення і майбутнього світу. (Міжнародна хартія з географічної освіти,1995 p.) У передмові до модельної програми з географії зазначено, що сучасна географічна освіта має викликати в учнів цікавість і захоплення світом та людьми. Такі почуття мають залишилися з ними на все життя. Навчання має надати учням знання про різноманітні місця, людей, ресурси, природне і людське середовище, а також глибоке розуміння основних фізичних і суспільних процесів на Землі. Географічні компетентності забезпечують формування в учнів просторової уяви та мислення, пояснюють, як природні та суспільні об’єкти, явища і процеси на Землі в різних масштабах формуються, взаємопов’язані та змінюються з часом. Амброз Бірс писав: «Бог використовує війни, щоб давати вчити географію людям». 2023/2024 навчальний рік продовження реалізації Державного стандарту базової середньої освіти в умовах викликів та освітніх розривів воєнного часу. Ціннісні засади, компетентнісна логіка стандарту та підходи до їхньої практичної реалізації в навчальній діяльності лежать в основі нових модельних навчальних програм з географії. Зокрема, вивчення географії у 6 класі в 2023-2024 навчальному році відбуватиметься за двома модельними навчальними програмами, які самостійно обирає вчитель. У таблиці подано зміст та порівняльний розподіл послідовності досягнення очікуваних результатів учнів, відповідно до обраної програми. Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Яценко В.С., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В.) Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.) Провідним методичним принципом вивчення курсу географія має стати формування практичних навичок використання географічної інформації, що реалізується в логіці системно-діяльнісного підходу в освіті, який передбачає: високу мотивацію до вивчення географії; формування готовності учнів до саморозвитку та освіти впродовж життя; активну навчально-пізнавальну діяльність учнів; побудову освітньої діяльності з урахуванням індивідуальних, вікових, психологічних, фізіологічних особливостей та здоров’я учнів. У процесі вивчення географії передбачено чотири форми організації навчання: колективна, групова, робота в парах та індивідуальна. Форма навчання вибирається залежно від цілей уроку. Побудова уроку, на засадах компетентнісного (діяльнісного) підходів, передбачає, що 75 % часу учні працюють самостійно (діяльнісний етап), 10 % часу вчитель використовує на організацію такої самостійної роботи, і 15% часу рефлексійно-оцінювальний етап. Значну увагу в процесі навчання доцільно приділити роботі з картою, мета якої – навчити учнів розуміти та читати її. Читати карту – це означає вміти за поєднанням умовних знаків робити висновки про географічні особливості територій, «бачити місцевість так, якою вона є насправді», вміти вивчати і розуміти за допомогою карти розміщення, стан та взаємозв’язок різних явищ природи та людського суспільства. знати карту – значить уявляти взаємне розташування, форму та назви певних географічних об’єктів. У 6-му класі практичні роботи спрямовані на реалізацію практико-орієнтованого навчання. Вчитель має право визначати кількість практичних робіть, їх тематику, вид практичної роботи (навчальна, тренувальна, підсумкова), час і місце проведення, враховуючи матеріально-технічну базу закладу освіти, рівень підготовки учнів, навчально-методичне забезпечення тощо. Ці роботи виконуються на уроці під контролем учителя або у вигляді домашнього завдання, результати якого відстежує вчитель. Підсумкові роботи виконуються самостійно. Їхні завдання розраховані на застосування засвоєних знань і вмінь в умовах, подібних до навчальних і тренувальних робіт. Кожна практична робота може містити різну кількість завдань, які відрізняються рівнем складності. Плануючи практичну роботу у 6 класі, доцільно для вивчення обирати географічні об’єкти своєї місцевості. Зверніть увагу. Особливість проведення практичних робіт у 6-му класі у тому, що деякі з них виконуються, зазвичай, протягом кількох уроків. Модельні програми пропонують організацію і проведення проєктної діяльності, що передбачають самостійну/ під керівництвом учителя дослідницьку діяльність учнів. При виборі теми для проєкту слід вибирати конкретну проблему, яка знайома учням, або носить регіональних характер, спонукає учнів до пошуку та використання додаткової літератури. Проєкт може бути представлений у формі презентації, ілюстрації, фотографії, відеоматеріалів, альбомів, інсценування тощо. Проєкт учні можуть виконати індивідуально, у парах і групах. Для оцінки рівня результатів навчання учнів після теми/розділу проводяться діагностичні роботи (ДР), які можуть відрізнятися за змістом та цілями. Діагностичні роботи можуть бути використані як інструменти для диференційованого навчання та оптимізації освітнього процесу. Зверніть увагу. Виконання домашніх завдань учнями 6-х класів має займати не більше 1,5 години У період канікул, після підсумкового оцінювання домашні завдання не задаються. Доцільно домашні завдання пропонувати учням на вибір учнів. Типологія завдань для домашніх завдань з географії: - вправи на інформаційні знання: пояснення/визначення конкретних понять; характеристика явищ, процесів (виявлення та формулювання причин, наслідків); формулювання подібностей та відмінностей; аргументований вираз, думки про подію / явище /географічний процес; - вправи щодо застосування різноманітної інформації: заповнення контурних карт; пояснення/інтерпретація тематичних карт, діаграм, статистики, схем, кліматограм, графіків тощо; поповнення тематичних карток, схем, таблиць; навчання на основі відвідування спеціалізованих установ; - вправи на синтез різної інформації: аргументований текст; есе; навчальні проєкти. Доцільність та обсяг домашніх завдань варто визначати індивідуально, зважаючи на психоемоційний стан учнів. Обов’язкові результати навчання описуються у Державному стандарті (Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у природничій освітній галузі Додаток 10 до Державного стандарту ст.225) через конкретні результати та відповідні орієнтири для оцінювання і мають бути досягнуті протягом двох років опанування навчального предмета чи інтегрованого курсу освітньої галузі. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання. Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 6 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання. Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи. Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. У 2023/2024 навчальному році учні 7–9 класів продовжать вивчати географію за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 03.08.2022 р. №o 698, та навчальною програмою для 8 – 9 класів з поглибленим вивченням географії, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 25.08.2020 №o 1/11-5718). У старшій школі учні 10 – 11 класів вивчатимуть географію на рівні стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень – 10 клас; 35 годин, 1 година на тиждень – 11 клас) оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 03.08.2022 р. №o 698, та на профільному рівні (175 годин, 5 годин на тиждень) за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 23.10.2017 р., що розміщена на офіційному вебсайті МОН за покликанням:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas. Зверніть увагу. Основні точкові зміни, які були внесені до навчальних програм з географії для 8, 10, 11 класів закладів загальної середньої освіти пов’язані із зміною сучасної глобальної суспільно-економічної та геополітичної ситуації у світі. Зокрема, актуалізовано вивчення питання біженців та внутрішньопереміщених осіб у темах з вивчення демографічних процесів населення світу та України у програмі з географії для 8, 11 класів закладів загальної середньої освіти. Також, було вилучено з програми для 10 класу (рівень стандарту) тем, які стосуються вивчення географії Білорусі та деяких тем з географії Російської Федерації, у зв’язку з їхньою військовою агресією проти України та натомість доповнено до переліку країн Азії вивчення географії Республіки Корея, так як економічна модель цієї країни може бути прикладом для України. Зверніть увагу. Кількість годин на вивчення програмного матеріалу за темами курсів 6-9 класів та 10-11 як на рівні стандарту, так і профільному, є орієнтовною, яку можна змінювати в межах визначеного навчального часу. У сучасних умовах організації освітнього процесу і надалі інструментом забезпечення успіху навчання географії має стати наскрізне застосування в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (мультимедійні презентації, інтерактивні дошки, електронні словники, довідники, енциклопедії та ін. засоби навчання, аудіо-, відео-техніка, Інтернет-ресурси і т.п.). Сучасний учитель обирає серед, описаних у методичній літературі технологій і методів, («перевернутий клас», «подієва освіта» «гейміфікація», «бріколаж», змішане навчання (blended learning гібридне)», система управління навчальним процесом (LMS), «хмарне» навчання», «скрайбінг», «кейс-метод» тощо), той, який органічно поєднається з особливостями змісту теми, що вивчається, індивідуальними особливостями учнів та їх підготовкою. Зверніть увагу. Важливою залишається робота із комп’ютерними симуляціями та імітаційними параметризованими моделями. Слід використовувати геосервіси (Wikimapia (wikimapia.org); Google Maps (maps.google.com); Google Earth (earth.google.com) та ін), що надають інструменти для роботи з географічними даними і також дозволяють користувачеві ознайомлюватися з різними країнами світу, шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати, доповнювати світлинами. Зверніть увагу. Розподіл годин за розділами і темами у програмах курсів географії є орієнтовним і може бути змінений вчителем в обсязі до 20% передбаченого програмою часу. Резервну частину навчального часу учитель може використати на свій розсуд. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Зверніть увагу. У 7- 11 класах є обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є 2 практичні роботи на вибір учителя. Для учнів, старшої школи що вивчають географію на профільному рівні вчитель обов’язково оцінює 5 практичних робіт на вибір у кожному семестрі. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням обирає 1-2 дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації. Як зазначалося раніше, письмові роботи з географії, у тому числі діагностичні, виконуються протягом семестру, після завершення вивчення теми, можуть виконуватися у різному форматі. Зверніть увагу. Підсумкова (контрольна) робота, одна на рік готується вчителем (рекомендовано тестовий формат з картографічним завданням), виконується письмово і є обов’язковою. Зверніть увагу. Рекомендовано також при формуванні завдань для визначення рівня навчальних досягнень використати досвід міжнародного дослідження PISA, які називають компетентнісно орієнтованими. У процесі вивчення географії використовуються предметні навчально-методичні комплекси (НМК), що містять: підручник, посібник для вчителя, робочий зошит, практикуми, матеріали на цифрових носіях, атласи, контурні карти, дидактичні картки, календарі погоди тощо. Закладам загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти». Список навчальних програм, підручників та посібників для закладів загальної середньої освіти, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання в закладах загальної середньої освіти» включає необхідне для успішного навчання навчально-методичне забезпечення та розміщується на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/. На цьому ж сайті у розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників з географії (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/), розміщено науково-популярне видання серії «Шкільна бібліотека» «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття» посібник для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберг Т. Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/unkaln-stornki-geograf-viznachn-geografchn-vdkrittya-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-glberg-t-g-lis-yu-v-sovenko-v-v/). Звертаємо увагу на необхідність використання інтернет-ресурсів та онлайн-сервіси під час проведення уроків географії. 1) Картографічні сервіси: Google Maps або Google Earth 2) Онлайн-джерела: - Цікава наука – https://www.youtube.com/channel/UCMIVE71tHEUDkuw8tPxtzSQ; - Експедиція Ukraїner - https://ukrainer.net/; Колекція карт світу - https://worldmapper.org/ ; - Карти корисних копалин, сільського господарства, економіки, населення, релігій тощо - https://www.bouncymaps.com/ ; - Світова мапа часу - https://24timezones.com/map_uk.php#/map; - Карти України - http://www.ua-maps.com/ ; Карти National Geographic - https://www.nationalgeographic.com/maps/ та ін. 3) Віртуальні екскурсії географічного спрямування. - EarthCam - https://www.earthcam.com/ ; - Віртуальні тури Україною - https://discover.ua/virtual-tours ; 45 віртуальних подорожей Україною - https://life.pravda.com.ua/travel/2021/01/29/243805/ : - Віртуальні подорожі національними природними парками України - https://lowcost.ua/national-parks-ua/ ; - Занурення в океан, старовинні замки та Ватикан: підбірка віртуальних турів світу - https://bit.ua/2020/11/virtual-tours/ 4) Географічні ігри та інтерактивні онлайн-застосунки: Seterra - https://www.geoguessr.com/seterra/ ; Wordwall - https://wordwall.net/uk ; Ребуси українською - http://rebus1.com/ua/ ; Kahoot - https://kahoot.com/ ; Learningapps - https://learningapps.org/. 5) Сайти: На урок - https://naurok.com.ua/ і Всеосвіта - https://vseosvita.ua/ ; платформа Classtime - https://www.classtime.com/c// та ін. 6) Онлайн-сервіси для командної роботи: Google Документи, Google Диск, Google Keep, інтерактивні дошки Google Jamboard, Miro та Padlet. Зверніть увагу на рекомендації Державної служби якості освіти «Як організувати викладання навчальних предметів в умовах воєнного стану»: https://sqe.gov.ua/yak-organizuvati-vikladannya-navchaln/. Економіка Щоб створювати красиве, потрібна міцна фінансова підтримка... Сіріл Норкот Паркінсон Умовно сучасна шкільна економічна освіта представлена двома компонентами. Перший - це формування системних економічних знань, умінь в учнів, що ґрунтується на принципах фундаментальності, варіативності, гуманізації та гуманітаризації змісту освітнього процесу, здатності оперувати цими знаннями та застосовувати їх. Другий компонент економічної освіти – це формування компетентності підприємливості та фінансової грамотності як важливих якостей, необхідних для ефективного виконання економічних завдань, впродовж навчання та в подальшій самореалізації у самостійному житті. Перший компонент у значні мірі забезпечується вивченням економіки на профільному рівні, другий фінансовою грамотністю вибірково-обов’язковим предметом, що може вивчатись у закладі освіти (наказ МОН від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня») (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-tipovoyi-osvitnoyi-programi-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-iii-stupenya) та курсами за вибором у початковій та базовій школі. Перший і другий компоненти підтримуються спеціальними курсами, перелік яких подано на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» за покликанням: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/. Учні 10-11 класів у 2023/2024 навчальному році продовжать вивчення економіки на профільному рівні (105 годин, 3 годин на тиждень) за навчальною програмою, що затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407. Зазначена навчальна програма розміщена на офіційному вебсайті МОН. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv Процес навчальної діяльності шкільного предмета економіка проходить на позитивному емоційному тлі, що забезпечує підвищення ефективності співробітництва вчителя і учня та відповідають умовам педагогічного середовища школи із сталими гуманістично-демократичними засадами. Однією з педагогічних умов формування економічної компетентності є використання інноваційних методів навчання, серед яких особливе місце належить інтерактивним. Цікавими для організації інтерактивної роботи педагогів із учнями на уроках економіки в сучасних умовах цифровізації освіти, є такі інтернет-ресурси: Inspiration, Plickers, Kahoot, H5PGraasp. У сучасних реаліях із метою забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та дистанційного навчання пропонується під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Зверніть увагу. Розподіл годин за розділами і темами у програмах курсах економіки є орієнтовним і може бути змінений вчителем в обсязі до 20% передбаченого програмою часу. Резервну частину навчального часу учитель може використати на свій розсуд. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Зверніть увагу. Практичні роботи є особливою формою, способом і засобом перевірки та оцінювання результатів навчання. За змістовою тематикою у 10 класі учням пропонується виконання 5, а в 11 класі 8 практичних робіт. Обов’язковими для оцінювання є 2 практичні роботи за семестр. Письмові роботи з економіки, у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після завершення вивчення теми, можуть виконуватися у різному форматі. Зверніть увагу. Підсумкова робота, одна на рік готується вчителем (рекомендовано письмову роботу у тестовому форматі завдань та економічні задачі), виконується письмово і є обов’язковою. Фінансова грамотність У 2023/2024 навчальному році фінансова грамотність – як вибірково-обов’язковий предмет (наказ МОН від 28.11.2019 № 1493) вивчатиметься у 10, 11 класах за новими навчальними програмами «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» (35 год., 1 година на тиждень) та (105 год., 3 години на тиждень) для 10, (11) класів закладів загальної середньої освіти (за ред. Смовженко Т. С.) (листи МОН від 28.05.2019 № 1/11- 4995 та від 28.05.2019 № 1/11- 4962), а також за новим підручником «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» для 10, (11) класів закладів загальної середньої освіти (за ред. Смовженко Т. С.) (лист МОН від 28.05.2019 № 1/11- 4963). Актуальними залишаються також оновлені курси за вибором «Фінансова грамотність» у початковій та основній школі. Посилання на документ: https://docs.google.com/spreadsheets/d/16NyRYEKgeQ4T5BE68La-s2gn0q2MPyIWSWx-Vdw-zmA/edit#gid=1437 Курс за вибором «Фінансова грамотність» у початковій школі впроваджується за програмами авт. Криховець-Хом’як Л. Я, Чарторинської Л. І., Рябової О. Б. за загальною редакцією доктора економічних наук, проф. Т. С. Смовженко: «Фінансова абетка» для 2 класу; «Фінансова арифметика» для 3 класу; «Фінансова поведінка» для 4 класу закладів загальної середньої освіти. Учні 5-9 класів мають можливість вивчати фінансову грамотність, як варіативний курс за програмами: «Родинні фінанси» для 5 класу. «Фінансово-грамотний споживач» для 6 класу, «Фінансова культура» для 7 класу, «Прикладні фінанси» для 8 класу, «Економіка & фінанси» для 9 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Довгань А. І., Часнікова О. В., та інш за заг. ред. Смовженко Т. С.). Пропоновані курси за вибором можуть викладатися за рахунок варіативного компоненту змісту освіти для забезпечення пізнавальних і освітніх потреб школярів, використовуватися незалежно від обраного профілю навчання в старшій школі й стати актуальними для учнів основної школи Зверніть увагу. Під час роботи за зазначеними вище навчальними програмами вчитель має право коригувати кількість годин залежно від можливостей навчального закладу. Також інформуємо, що на цьому сайті ІМЗО, у розділі «Електронна бібліотека», окрім електронних версій підручників з економіки (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv), розміщено посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5 – 6 класів закладів загальної середньої освіти: «Основи споживчих знань. Споживча етика» (авт.: Овчарук О. В., Пужайчереда Л. М.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/osnovi-spozhivchikh-znan-spozhivcha-etika-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-ovcharuk-o-v-puzhaychereda-l-m); «Основи споживчих знань. Обираємо культуру здорового споживання» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Криховець-Хом'як, Сампара О.В., Чарторинська Л.І., Миколів І.М.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/osnovi-spozhivchikh-znan-obiramo-kulturu-zdorovogo-spoysivannya-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-7-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti); «Економіка і я» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Длугопольський О.В., Вірковська А.А.) (режим доступу: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/yekonomka--ya-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-7-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti). Експерти з фінансової грамотності Національного банку України вбачають необхідність у висвітленні серед учнівської молоді тем про платіжне шахрайство та культуру благодійності. Підготовлено комплекти навчальних матеріалів для проведення уроків у початковій, середній та старшій школах з цієї теми, уроки протидії фінансовому шахрайству та платіжної безпеки: - «Готівкові та безготівкові гроші», - «Правила платіжної безпеки. Види шахрайства», - «Поради з кібербезпеки та схеми шахрайства у воєнний час». Також допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до уроків з економіки та фінансової грамотності педагогам надають науково-методичний журнал «Географія та економіка в рідній школі» Міністерства освіти і науки України та науково-методичний журнал «Економіка в школах України», Інтернет-ресурси («Портал споживача» – www.consumerinfo.org.ua, «Державна служба статистики України» – www.ukrstat.gov.ua, «Національний банк України» – www.bank.gov.ua).

пʼятниця, 21 квітня 2023 р.

Новий підручник «Географія» для 10 класу як засіб реалізації діяльнісного або компетентнісного підходу до навчання

До уваги вчителів географії, повідомляємо. 25 квітня о 15.00 відбудеться вебінар: Новий підручник «Географія» для 10 класу як засіб реалізації діяльнісного або компетентнісного підходу до навчання Спікери: Тетяна Гільберг, Іван Савчук, Валерій Совенко Інформацію щодо інших вебінарів, посилання на трансляції та детальну читайте на сторінці видавництва у «Facebook». Модераторка: Ірина Красуцька, головна редакторка УОВЦ «Оріон» (0973301083 ikras@ukr.net). Посилання на реєстрацію для отримання сертифіката на 3 години: https://forms.gle/Z56cDMuszrFvGdA67

понеділок, 3 квітня 2023 р.

вебінар-практикум "Картографічна, топографічна та туристична складова навчальної програми з географії в закладах загальної середньої освіти».

    вебінар-практикум "Картографічна, топографічна та туристична складова навчальної програми з географії в закладах загальної середньої освіти".  

    


Тернопільський ОКІППО інформує, що 04-05 квітня 2023 року для вчителів географії та учасників пілотних закладів загальної середньої освіти області відбудеться вебінар-практикум на тему «Картографічна, топографічна та туристична складова навчальної програми з географії в закладах загальної середньої освіти».

Початок роботи о 14 год 45 хв. Обов’язкова попередня реєстрація учасників за покликанням:  

https://cutt.ly/CO2B0KB

Покликання на захід:

https://meet.google.com/czi-nbrp-wrb

четвер, 2 березня 2023 р.

Про проведення змагання з фінансової грамотності European Money Quiz

 


Інформуємо про проведення змагання з фінансової грамотності European Money Quiz у межах заходів, присвячених Всесвітньому тижню грошей (англ. Global Money Week 2023).

Найбільше змагання Європи з фінансової грамотності серед підлітків віком 13−15 років European Money Quiz, щорічно проходить у межах заходів, присвячених Всесвітньому тижню грошей (англ. Global Money Week).

Змагання відбуваються між командами, які складаються з двох учнів.

На даному етапі змагання проходитимуть у два тури: національний відбір та фінальне змагання.

Національний відбір відбудеться в прямому ефірі в дистанційному форматі на платформі ZOOM за допомогою сервісу Kahoot 21 березня 2023 року.

Для участі в змаганні вчителям потрібно попередньо зареєструвати команди учасників до 10 березня 2023 року. Кількість команд необмежена.

Форма для реєстрації вчителів: https://forms.gle/PTW2YiAyaavw3FQA7.

Дізнатися більше про змагання та знайти посилання на вікторини в Kahoot, які допоможуть потренуватися відповідати на запитання, можна в Інструкції для вчителів за посиланням: https://cutt.ly/p3y61B7.

Уся інформація також розміщена на вебсайті Центру фінансових знань Талан: https://talan.bank.gov.ua/.

У разі виникнення додаткових запитань, надсилайте запит на електронну пошту talan@bank.gov.ua, з темою: «European Money Quiz».

вівторок, 18 жовтня 2022 р.

ОСІННІЙ КАЛЕЙДОСКОП МЕТОДИЧНИХ ПОДІЙ З ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ



Осінній марафон подій розпочався 16 серпня 2022 року з
методичної студії “Освіта Тернопільщини в умовах воєнного стану:
організація освітнього процесу у 2022/2023 навчальному році. Теорія
і практика педагогічної взаємодії при вивченні географії, економіки
та курсів освітньої галузі «Природозавство»”.
Захід був організований з метою надання інформативної та
методичної допомоги консультантам, щодо організації навчання
географії, економіки, фінансової грамотності у сфері забезпечення
індивідуально-особистісного та професійно-діяльнісного рівня
підготовки педагогів в умовах реалізації нового Державного
стандарту базової середньої освіти.
У ході проведення заходу розглядалися такі питання
«Природнича освітня галузь: особливості організації освітнього
процесу в умовах Нової української школи (НУШ). Чинні модельні
навчальні програми для 5–6 класів з природничих наук» (Криховець-
Хом’як Лілія, методист Тернопільського ОКІППО); «Концепція
навчання географії у базовій і старшій школі» (Вітенко Ігор,
заступник директора з науково-методичної роботи та міжнародного
співробітництва Тернопільського ОКІППО, кандидат географічних
наук); «Парадигма ноосферної освіти в контексті сучасних реалій в
Україні» (Криховець-Хом’як Лілія, методист Тернопільського
ОКІППО); «Моделювання освітнього середовища в 5-х класах з
позиції початкової школи» (Коненко Лариса, в.о завідувач, методист
відділу дошкільної і початкової освіти Тернопільського ОКІППО);
«Smart-карта експертного оцінювання навчального заняття при
здійсненні інституційного аудиту у ЗЗСО» (Яценко Діана,
регіональний тренер, експерт з проведення інституційного аудиту
ЗЗСО, методист ДПНЗ «ТВПУ сфери послуг та туризму».

У рамках консультування вчителів щодо інноваційності
організації освітнього процесу в 5-х класах НУШ за модельними
навчальними програмами та практик використання навчально-
методичних комплексів, 07 вересня відбувся онлайн-брифінг з
вчителями освітньої галузі «Природознавство» за темою “Поступ
НУШ в природничій освітній галузі: інновації в дії”.
На заході, зокрема, Лілія Криховець-Хом’як, методист відділу
методики навчальних предметів природничо-математичного циклу,
технологій та фізичної культури ТОКІППО, зупинилася на проблемі
інноваційності в організації освітнього процесу в умовах Нової
української школи. 
Леся Павлик, вчитель пілотного закладу, Збаразького ліцею № 1
Збаразької міської ради, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
розглянула практичні аспекти досвіду роботи щодо формувального
оцінювання ключових компетентностей природничої, освітньої галузі
та наскрізних умінь здобувачів освіти за концепцією НУШ.
Дарія Біда, доцент кафедри педагогіки Львівського ОІППО,
заслужений вчитель України, головний редактор Всеукраїнського
природничого науково-популярного журналу «Колосок» та співавтор
модельної програми, проаналізувала можливості щодо інноваційності
у використанні навчально-методичного забезпечення адаптаційного
циклу з інтегрованого курсу «Пізнаємо природу. 5–6 класи».
Завершився захід обговоренням актуальних питань природничої
освітньої галузі в контексті впровадження нового Державного
стандарту базової середньої освіти.

Вересень завершив майстер-клас “Освітній коучинг як
інноваційна технологія навчання географії в закладах загальної
середньої освіти” (27.09.2022).
У ході роботи, Лілія Криховець-Хом’як, методист відділу
методики навчальних предметів природничо-математичного циклу,
технологій та фізичної культури ТОКІППО висвітила основи
концепції освітнього коучингу та учасники разом практикували
техніки арткоучингу: «графік Гранта», «швидкий коучинг»,
«декартові координати».
Оксана Вітрук, вчитель географії Тернопільської ЗОШ І-ІІІ
ступенів №18, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
зупинилася на питанні «Коучинг як сучасна технологія педагогічного
керівництва та самооцінювання педагога, а також продемонструвала
можливості використання практик коучингу в навчальній діяльності
вчителя географії.
На основі заявлених практик освітнього коучингу учасники
заходу зрозуміли, що з використанням коучингових технологій
відбувається перебудова організації всього освітнього процесу, яке
вимагає докорінної зміни педагогічної позиції як вчителя географії,
так і здобувача освіти.
За підсумками проведених заходів, вважаємо за доцільне, і
надалі у різних форматах оговорювати з педагогами області актуальні
питання природничої освітньої галузі в контексті впровадження
нового Державного стандарту базової середньої освіти.

середа, 31 серпня 2022 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У 2022/2023 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У 2022/2023 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Відповідно до Концепції «Нова українська школа», Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, новий зміст освіти, покликаний формувати в особистості ключові компетентності, необхідні для успішної самореалізації у суспільстві, спроможності у подальшому навчатися та здійснювати професійну діяльність. Звертаємо увагу, що Державний стандарт базової середньої освіти поетапно починає впроваджуватися з 01 вересня 2022 року для учнів 5 класів. Учні 6 – 11 класів закладів загальної середньої освіти продовжуватимуть навчатися за Державним стандартом базової і повної загальної освіти (2011). Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності. Важливим проявом наступності від початкової до базової освіти є групування вимог до обов’язкових результатів, вказаних у державних стандартах освіти, які ідентичні за видами навчального пізнання та сформульовані відповідно до рівня освіти, зокрема природничій освітній галузі: Рівень початкової освіти (4 клас) Здобувач освіти Здобувач освіти 1) відкриває світ природи, набуває досвіду в її дослідженні, шукає відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи 2) опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах 3) усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводиться у навколишньому світ 4) критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру Рівень базової освіти (6 клас) Здобувач освіти 1) пізнає світ природи засобами наукового дослідження 2) опрацьовує, систематизує та представляє інформацію природничого змісту 3) усвідомлює закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини; відповідально поводиться для забезпечення сталого розвитку суспільства 4) розвиває власне наукове мислення, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами) Такий підхід дає можливість визначати навчальний поступ учня/учениці у здобутті природничих знань і формуванні умінь і навичок дослідження природи. Саме на цих групах результатів формується система оцінювання навчальних результатів учнів/учениць. Реалізація нового змісту навчання на рівні базової середньої освіти має здійснюватися з урахуванням напрацювання початкової ланки освіти. Це зумовлює передусім визначення змістово-результативної узгодженості в усіх освітніх галузях із передбачуванням складності процесу адаптації випускників початкової школи до навчання у 5 класі. З метою уникнення дублювання змісту в освітніх програмах початкової і базової освіти рекомендується здійснити певну діагностику рівня освітнього досвіду учнів учениць у природничій галузі, зокрема через різні види завдань та педагогічне спостереження, надати пріоритет формуванню мотивів пізнавальної діяльності тощо. Застерігаємо! Ввід надмірної інтенсифікації інтелектуального розвитку п’ятикласників, до якої схиляються окремі педагоги, аргументуючи це попитом батьків. Доцільною є організація освітнього процесу, орієнтованого на зону найближчого розвитку школяра. Зверніть увагу! На початку 2022/2023 навчального року задля досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом, пропонуємо виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання». Рекомендуємо під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення інтегрованого курсу, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів. На перших уроках у 5-му класі варто організувати повторення і систематизацію знань про природу та методи її дослідження, набуті учнями в початковій школі. Використовуючи наочність (наприклад, природні й штучні тіла з найближчого оточення учнів та/або ілюстрації, фото- чи відеоматеріали), варто повторити складники природи, групувати їх за певною ознакою. Результат цієї роботи оформити графічно (у вигляді схеми, таблиці, асоціативного куща тощо). Зверніть увагу! Оцінювання учнів 5-х класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти. (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-ocinyuvannya-navchalnih-dosyagnen-uchniv-5-6-klasiv-yaki-zdobuvayut-osvitu-vidpovidno-do-novogo-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti) Основними видами оцінювання результатів навчання учениць/учнів є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання відповідно до рішення педагогічної ради, а також визначати адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Реалізація природничої освітньої галузі у 2022/2023 навчальному році забезпечується через інтегровані курси «Пізнаємо природу», «Довкілля», «Природничі науки». Заклади освіти здійснюють вибір модельних навчальних програм, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (наказ МОН №795 від 12.07.2021, наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 13.12.2021 № 1358), між трьома варіантами вивчення природознавчих курсів у 5–6 класах: - модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Коршевнюк Т. В.); - модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.); - Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шаламов Р. В., Каліберда М. С., Григорович О. В., Фіцайло С. С.); - Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бобкова О. С.); - модельна навчальна програма «Довкілля. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О.В.); - модельна навчальна програма «Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Білик Ж. І., Засєкіна Т. М., Лашевська Г. А., Яценко В. С.). За однією із чотирьох модельних навчальних програм «Пізнаємо природу» у 5–6 класах є обов’язковим вивченням «Географії» в 6-му класі. За модельною навчальною програмою «Довкілля» в 5–6 класах також є обов’язкове вивчення «Географії» в 6-му класі. За модельною навчальною програмою «Природничі науки» в 5–6 класах без вивчення окремого предмету «Географія» в 6-му класі, оскільки змістові питання географічного складника державного стандарту базової освіти включено до програми «Природничі науки». При організації навчання доцільно поступово збільшувати частоту групового виконання досліджень та групового обговорення для розвивання навичок встановлення правил, важливості чути учня/ ученицю, уміння шукати компроміси, планувати й розподіляти обов’язки, рефлексувати щодо ефективності роботи в групі тощо. Зверніть увагу! За можливості частину уроків варто проводити позааудиторно: у лісі, у полі, на пришкільному майданчику тощо. Під час таких занять можливо досліджувати необхідні явища або об’єкти безпосередньо в довкіллі. Зверніть увагу! На вивчення курсу «Природничі науки» заклад освіти може виділити від 1,5 до 3 год на тиждень у 5-му класі та від 2 до 5 год на тиждень – у 6-му. Дослідницька діяльність є провідною в інтегрованих курсах природничої освітньої галузі: учнівство конструює знання у процесі дослідження природи індивідуально або в групі. У 5 класі учні з допомогою вчителя визначають етапи дослідження і виконують його (спостереження, експеримент, моделювання, вимірювання). Постановка мети уроку спільно з учнями є важливим етапом, оскільки на ньому розвиваються складники ключових компетентностей, а саме вміння будувати усну комунікацію, виражати ідеї, обґрунтовувати погляди і переконання в усній формі, спроможність визначати і ставити перед собою цілі, організовувати своє навчання. Цілепокладання сприяє розвитку якостей сучасної особистості – комунікабельності, ініціативності, самостійності. Наступний етап – учні і вчитель спільно визначають дії, необхідні для досягнення мети уроку. Утворений у такий спосіб план роботи на уроці доцільно подати на дошці чи в інший спосіб, щоб учні тримали його в полі зору. Це допоможе учням послідовно просуватися від одного пункту плану до наступного, а вчителю – організовувати й коригувати діяльність учнів. Завершує урок рефлексивний етап. Він передбачає спільне обговорення вчителем й у учнями, чи досягнуто мету уроку, здійснення учнями самоаналізу діяльності та її результатів. Цей момент значущий для проведення формувального оцінювання, особливості якого розкрито вище. Також рефлексія виступає не лише підсумком уроку, але допомагає у постановці мети наступного. Наведений приклад структури уроку може стати орієнтиром для конструювання вчителем навчальних занять під час вивчення інтегрованих курсів природничої освітньої галузі. Систематизовану добірку навчально-методичного забезпечення 5 класу розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – «Навчально- методична скарбниця НУШ 5-6 класи» у розділі «Нова українська школа». КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-ocinyuvannya-navchalnih-dosyagnen-uchniv-5-6-klasiv-yaki-zdobuvayut-osvitu-vidpovidno-do-novogo-derzhavnogo-standartu-bazovoyi-serednoyi-osviti - https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/pryrodnycha-osvitnia-haluz/ - перелік назв підручників та посібників, в яких у 2023 році є потреба (додаток до листа МОН 1/5417-22 від 23.05.2022). https://mail.google.com/mail/u/0/#sent/KtbxLvgprzdchdHnSlkszthrHQLFmnDxQq?projector=1&messagePartId=0.1 - блог «На допомогу вчителям географії і економіки» http://geoterno.blogspot.com/